«Ти мені дуже допоміг!»

«Ти нас так порадувала! Ми знаємо, що ти нас не підведеш!»

«Я подумала, а що як нам зробити отак… Знаєш, а в бабусі виходить саме так, як ми хочемо, але вона робить трохи інакше…»

«Я тебе так люблю… Ти нам дуже потрібна…»

«Ми з татом хочемо, щоб … , тому, що….»

«Я в тебе вірю…»

«Подумай ще раз,… я теж колись зробила таку саму помилку…»

«Якщо вчителька саме так просила написати, то звичайно, звісно ж…»

«А ти подякувала Сергійку за фарби ?… А чому ти не запропонував Толі свою допомогу…. Я зробила б так…»

«Колись давно я теж була у схожій ситуації… Знаєш, я подумала, може й тобі так зробити…»

«Давай з татом порадимося… Разом ми вигадаємо найкращий вихід…»

«Мені було б приємно, якби ти… А бабуся мені вже давно казала, що дуже зраділа б, якби..»

«У тебе сьогодні такий войовничий настрій… То може оголосимо війну бруду й пилу … Допоможеш мені…»

«В тебе таке непросте домашнє завдання. Ти розумний хлопчик, впорався. Але додавши ще й охайності, вийде ідеально… Що, як ми зробимо так…»

«Пам’ятаєш, як минулого разу я тебе хвалила, мені так сподобалось. Зроби й цього разу так, щоб я тебе похвалила…»