«Підеш в школу, – ще довідаєшся…»,

«Може там з тебе людину зроблять !…»

«Мені такий хлопчик (таке ледащо…) не треба …!»

« Вчитель не такий»

«Клас не підходящий, – не такий, як сусідній»

«Школа взагалі гірше, ніж та (якась!)»

«Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся отут перед очима!»

«Дай здачі, чого сидиш?»

«Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта…»

«А чого від нього чекати гарного? Він же…»

«То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу…»

«Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку… Ще чого!..»

«І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти…»

«Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу… Втомилася я вже прибирати після тебе…»

«І коли ти вже… До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати…»

«Скільки це може продовжуватися…»

«Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка… Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею…».